ОДА РАДОСТІ.
Дарина КУПКО
«Сільский час» 48, 7 липня 2000

Радість - первісток творіння... Цими словами починається вірш Ф.Шиллера, який художник Б.Єгіазарян обрав епіграфом для своєї виставки .

Творчість Б. Єгіазаряна - це справжня казка. Невидима, нечутна матерія, ювелірно зіткана з цілком реальних речей - полотна і фарб. Спектр останніх необмежений - від ніжно-бузкового чи сірувато-білого до червоного або синього; залежно від того, чи це "Тиха радість. Ранок", чи вечірня "Дівчина з птахом. Радість". Є в палітрі художника особливий колір - золотий. На ньому він не наголошує, але присутність його простежується у всіх творах.

Картини Б.Єгіазаряна - це пісня ніжної, тендітної сопілки. Вона огортає фігури, роблячи контури та лінії плавними, і примушує їх разом з глядачами зупинитись, заплющити очі, щоб ліпше чути музику, насолоджуючись спокоєм і гармонією. Недаремно на виставці так багато "музичних" сюжетів: "Соната", "Небесний хор", "Скрипка для батька". Втім, не сюжетів, а просто вихоплених художником миттєвостей миру і щастя.

Роботи митця - це світ дитинства, давній і затишний, що також народжує образи, скажімо, "Колажі дитинства". У цій серії графічних робіт виявилась свобода художника у використанні технік і творчому вираженні. Спочатку туш креслить клітини, а потім акварель заповнює їх різноманітними фарбами - і виникає святковий калейдоскоп казкових персонажів. Цей калейдоскоп - мініатюрна модель чудової мозаїки неосяжного світу, дитячі враження, втілені дорослою людиною.

Фігуративний і нефігуративний живопис злились у Єгіазаряна, загубили власне "я" і перетворилися на авторський стиль. У художника за плечима три вищі навчальні заклади: Єреванський художній інститут, Вище художнє училище ім. В.Мухіної (Санкт-Петербург) та Київська художня академія. А ще - життєвий досвід і вже обраний творчий шлях.

Роботи митця хочеться постійно мати перед очима: милуватись його улюбленим "Гранатовим деревом" чи вирізняти силуети серед хаотичних мазків та кольорів, що зливаються в гармонійну симфонію надзвичайної сили. З неї і черпаєш вічну мудрість споглядання прекрасного, віру в добро та... Радість.